Соціальне житло - обіцянки-цяцянки?

Плани української влади будувати соціальне житло вартістю 25 тисяч доларів можуть виявитись черговою порожньою передвиборчою обіцянкою.


Українцям особливо не варто розраховувати на дешеве житло від держави
Квартирне питання - одне з найболючіших для українських громадян. Тож, що стоїть за оголошеною президентом програмою забезпечення українців доступним житлом - дійсно прагнення допомогти людям придбати власне житло чи пуста обкладинка від цукерки, якою хочуть помахати перед носом електорату у рік виборів? Про це дізнавався ТСН.ua.


Нові-старі ініціативи

Державна програма забезпечення молоді житлом запроваджена в Україні ще у 2002 році. Найбільш продуктивним в історії функціонування програми виявився 2004 рік, коли українцям було надано понад 1600 пільгових кредитів, а в кризовому 2009 році таких щасливчиків було найменше – усього 224.

Загалом за всі роки реалізації програми задовольнити вдалося приблизно одну десяту від тих 90 тисяч громадян, що стояли на обліку, бо попит на молодіжні кредити виявився набагато більшим, ніж пропозиція.

Отримати пільговий кредит мають право далеко не всі бажаючі. Якщо "безхатченко" старший за 35 років, не стоїть на квартирному обліку або просто не має реєстрації, то мрія про власне помешкання для нього залишається нездійсненою.

Та й тим, хто відповідає умовам, прийшлося миритися зі зміною правил у процесі гри. Спершу тим, хто отримав кредит, надавалася можливість погашення його протягом 30 років. Згодом знижувалася вікова планка дебітора до 30 років, а термін повернення - до 5 років. Ускладнював ситуацію ще й бюрократичний фактор: чиновники, що затверджували заяви на надання кредиту, майже одразу запровадили систему хабарництва та кумівства.

Один із отримувачів кредиту, киянин Микола, розповідає, що на його очах відбувалася розмова працівників Фонду з людиною, в якої були всі підстави на першочергове отримання житла, але йому було відмовлено, а пільгове місце надано родичеві одного високопосадовця.

"Люди, які отримували кредити, заносили у потрібні кабінети від 5 тисяч доларів і більше. Іноді загальна вартість хабарів впритул наближалася до ринкової вартості житла – віддавши певну суму, доводилося йти на повідку у чиновників, бо вибір був невеликий – або платити далі, або втратити те, що вже віддав", - додає він. Таких як Микола – не одиниці.

У 2005 році часткову компенсацію державою банківських відсотків взагалі призупинили, тобто пільгова іпотека по суті перестала бути пільговою. Довірлива молодь, що забажала пограти з державою в гру "доступне житло", була проти своєї волі змушена продовжувати її вже з іншим гравцем на ім'я "комерційні банки".

Нові-старі житлові ініціативи зараз набувають дуже привабливих обрисів. Прем'єр-міністр Микола Азаров пообіцяв, що згідно з умовами програми про соціальне житло, "двокімнатна квартира повинна бути площею до 50 квадратних метрів, а вартість квадратного метра не повинна перевищувати 500 доларів".

Виходить, така квартира, за планами голови уряду, коштуватиме близько 25 тисяч доларів. Перший внесок складатиме 50 тисяч гривень, на решту суми держава надасть кредит під 2-3% річних. Таким чином, місячний платіж по кредиту, якщо вірити Азарову, становитиме лише 1500 грн. на місяць.

Джерела

Коментар Онуки Чучупаки:

Пам'ятаю,як перед президентськими виборами команда Януковича наганяла студентів у зали і розповідала про те, як вони будуватимуть для нас доступне житло. Цифри на квартири  для молодих сімей озвучували  настільки низькі,  що ми перестали боятися за своє майбутнє.

Вдруге я не поведуся, і вам не раджу.