Сторінки

четвер, 18 жовтня 2012 р.

Які вони, січеславські ветерани УПА?



Їх не побачиш на 9 травня у ветеранській формі, вони не ходять на відкриті уроки до січеславських школярів. Їх молодість не була сповнена легковажності, як наша, і навіть сьогодні вони не завжди можуть сміливо сказати на вулиці: "Я - вояк УПА". "Якщо не ти, то хто?" разом зі "Студентською Свободою" відвідали трьох ветеранів УПА на Січеславщині, щоб привітати їх з 70 річницею Української Повстанської Армії.

Ми їм - свою увагу, мандарини, цукерки та чай. Вони нам - живу історію становлення нашої Незалежності.



Знайомтесь, Лесик Григорій Нестерович, 88 років, родом з Полісся. Він вступив до ОУН у 17 років, а звідти вже й доУПА недалеко, особливо якщо твій край заполонили окупанти (німецькі та радянські).

В сотні Мазепи молодий Григорій став бухгалтером - був талан у нього до чисел і математики! За талан та патріотизм арештований комуністами у свої 18, через тиждень після його арешту вбаивають сотника Мазепу.

Григорію, юному, відважному і палкому, присудили 7 років каторги на півночі Росії.

Після такого резюме йому дорога лише одна - в бригадири. Григорій Нестерович опановує ремесла машинної і ручної роботи на заводах, отримуючи найвищі розряди, які може мати звичайний робочий. В майстри і управлінці дорога йому закрита назавжди. Певний час працює в Магадані, потім повертається в Україну і осідає в Новомосковську (Січеславська область).



Сьогодні, за іронією долі живе в квартирі, вікно якої виходить на площу Леніна, тож щодня він дивиться на пам'ятник самого лідера Жовтневої революції. Поховав дружину і трьох дітей.

Але на долю не жаліється: отримує пенсію 2 100 грн. (каже, на життя вистачає), спілкується з родичами. В кімнаті в нього висить портрет Шевченка та ікона Божої Матері, на столі лежать газети "Свободи" і свіжий випуск "Нація і держава".

Переживає за Україну і слідкує за виборчими перегонами.

Нам, гостям, подарував по примірнику "Зони" - журналу Всеукраїнського товариства політв'язнів та репресованих.

А ось письменниця та патріотка   Марія Созонівна Засіменко - Бонацька, уроженка з Рівенської області, що 7 років провела в лагерях Сибіру. Ця мужня жінка в проводі ОУН з 10 років (ще малою бігала та розкидала по ящиках листівки).

Маленька Марійка інтуїтивно усвідомила, що потрібно боротися проти ворогів - німців та поляків. "То вже потім ми стали розуміти, що надзвично великим ворогом є Москва і комуністи" - зізналася ветеранка.

І вони почали боротися. Ось як охарактеризувала Марія Созонівна вояків УПА:

"Це була не банда або не помічники німців, як хтось каже, це були люди, які готувалися до боротьби за самостійну, незалежну Україну".

Також жінка розповіла чому, на її розсуд, виник конфлікт між Мельником та Бандерою, внаслідок чого ОУН поділилася на дві частини. Їх думки розійшлися тому що Мельник, будучи в еміграції, не мав чіткого уявлення про життя українців у німецькій окупації і вірив у те, що з німцями можна подолати "червону чуму". Бандера ж навпаки вважав, що треба добиватися незалежності власними силами (революційним шляхом), а не чекати підтримки якихось союзників.



Марія Созонівна поховала сина й дочку, наразі живе з чоловіком.

Письменниця вже видала 7 книг про боротьбу українців за незалежність. А так як робила це за власні кошти та кошти друзів, то й тираж невеличкий: наприклад, книга "Непокірні та нездоланні", подарована бібліотеці "Студенстької Свободи", має тираж - 200 примірників. Натомість українофобська література виходить великими накладами - запевняє ветеранка і зачитує цитату з двотомника Колесніченка "Все про ОУН" (10 тисяч примірників):

"Вопрос так или иначе затронул всю Европу, однако ни одна страна, кроме Украины, не попыталась представить преступников, которые с оружием в руках боролись против своего народа, героями и освободителями. Для всех это черная страница истории и очень печально, что до сих пор некоторые политические и ообщественные деятели исповедуют политику поддержки действия УПА и могут охарактеризоваться как профашистски ориентированные люди".

Марія Созонівна обурюється словами людини, що зробила в нашій області російську регіональною і дивується, що ніхто не дає гідної відповіді таким "тварям".

А дійсно, чи заслуговують люди, які так відчайдушно боролися за самобутність України, чути такі звинувачення на 22 році незалежності?

Від ветеранів УПА ми вийшли натхненні та заряджені енергією боротьби. Як би складно нам зараз не було - їм точно було складніше. Та не дивлячись на труднощі, герої цієї статті все витримали і продовжують боротися. Вони навдивовижу життєрадісні і позитивно налаштовані, не жаліються на життя, як ті бабусі, які лузають насіння під під'їздами. В них зовсім інше світосприйняття - не таке, як у ветеранів Червоної Армії, які приходили на 9 травня у мою школу розповідати про "Великую Отечественную войну" і через це вони набагато вільні за нас усіх. Такі ж вільні, як і Україна в їх мріях та думках.



Онука Чучупаки

18 коментарів:

  1. Автор видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  2. Люди, котрі надурили самі-себе. І своїм життям затуманюють розум іншим неврівноваженим. Вступаючи до лав вищевказанних організацій потрібно було мати специфічний склад розуму. Або ви "сліпий" романтик, котрий під впливом ємоцій не здатен думати здраво, або просто бандит, котрому потрібно під будь-яким "лозунгом" розв'язати руки. Так, були інші варіанти, але всі об'єктивні причини вступу лежать саме в цьому спектрі. Романтика-гроші-задоволення комплексів.
    Це стосовно оун. Про упа і їх співпрацю з німцями можна казати довго, як про втрати Українців в цій співпраці, так і про здобутки, котрих значно менше. Але наскільки треба бути не в своєму розумі, щоб повірити прагматичним німцям. Саме це самий яскравий приклад "обман самих-себе", більш розумні люди використали меншрозумних, зіграли на їх сподіваннях прислідуючи свою ціль.
    Зараз знову більш розумні використовую спірних "людей із минулого", таких як бандера, шуфевич та ін. для додаткового приводу посварити між собою про-українсько настроєних громадян.
    Поміркуйте над тим, що самі згадки про цих "героїв" неприємні якійсь частині України так , як іншій частині неприємні згадки про "СРСР". І ви своїми "героями" підливаєте масло у вогонь. Наскільки я розумію Націоналіст, це за націю і весь народ, а не за тих, кому приємніше думати, що оун-упа герої, а інші - не герої. Історія - є історія. Дуже цікава й мінлива наука. Мені здається, що її звичайно потрібно знати, але коли вона стає на заваді об'єднанню, потрібно залишати в минулому, там де їй і місце. Доки це не дойде, доки й будете сидіти з ВАШИМИ героями в окопах, та воювати з окупантами "СРСР", котрі вже більш ніж 20 років не існують. Знайдіть символи і героїв котрі об'єднують, а не сварать... Бла,бла, бла ... :)"Героям слава"

    ВідповістиВидалити
  3. Ну, скажімо герої України не тільки УПА, а усі, хто боровся за нашу Незалежність. Богдан Хмельницький також помилявся з вибором союзників, і це мало жахливі наслідки, але він є героєм України! А чому? А тому що він за неї боровся та віддав за неї життя!!!!

    ВідповістиВидалити
  4. Найкраще, що вони зробили, це віддали життя. А після цього сварять живих. Можете не комментувати, адже я зміг в деякий момент переглянути свої погляди, і зможу це зробити ще раз, якщо буду чути речі, котрі мають сенс. Нажаль 99% з "націоналістів" цьго зробити чумусь не можуть, це мабуть питання до психологів. Не можуть подивитись, що вже не одне покоління з піною у рота кричить "слава героям" з одними мордами, а як результат - нічого. Саме такий результат був і в "героїв". Так може треба щось змінити? стратегію боротьби? Або хоча б розширити кругозір? Не треба Хмельницького зараз сюди приплітати, адже розмова йде про конкретний період, котрий ще не зовсім прикидало попелом часу в пам'яті. Дуже доречна фраза, котрою спекулюють "націоналісти" : Учітеся, брати мої, Думайте, читайте.
    Вважаю, що надалі мені нічого тут казати.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. "Поміркуйте над тим, що самі згадки про цих "героїв" неприємні якійсь частині України так , як іншій частині неприємні згадки про "СРСР""

      - сьогодні вже відомо, що в ті часи діяли спеціальні загони типу УПА, які насправді ніякого відношення до цієї армії не мали. І - о дивовижне співпадіння ! - ці загони чіпали чомусь саме людей зі східної України. Якщо згадки про цих героїв неприємні, так це тому, що це КОМУСЬ було та продовжує бути ПОТРІБНО!

      Подумайте і ви над цим, шановний читачу.

      Онука Чучупаки.

      Видалити
    2. Як дитина. Хоча з моєї сторони не було намагання переконати, та якщо відповім, що про будь-яке спірне явище історії стільки вигадок з обох боків, що розібратися не є можливим, то не сумніваюся, що ви знайдете ще докази своєї точки зору. Якісь "секретні документи". =) А потім ще, і ще, і ще. Пуста балаканина, просто перечитайте повідомлення ще раз, всі були герої колись, але поки вас цікавить справедливість минулого, вороги сьогодення руйнують наше майбутнє. А роблячи прокламації про бандеру, чи сталіна - "націоналісти", "патріоти" і таке інше, грають на руку ворогу. Розколюючи ще більше людей.






      Видалити
    3. Так, бо я і э дитина. Така ж, як і люди, зазначені вище, коли вони "сліпі романтики" "надурили самі себе", як ви качете. А от цікаво, якби не було таких сліпих романтиків, чи говорили б ми з вами зараз українською? Чи може б просто з наших кісток побудували ще більше індустріальних міст?

      В ваших висловлюваннях є раціональне зерно - таки дійсно ми бачимо хвилі патріотів які кричать з піною у рота, та нічого не мають змоги змінити. Це в черговий раз зупиняє нас на виборах і змушує сумніватися у політичних силах типу Свободи і т.п. Та це не дає нам морального права говорити про УПА "не герої", якщо ви дійсно розумієте, за що боролися (нехай і різними методами) ці люди.

      І так, нас цікавить справедливість минулого, бо вона НЕВІД'ЄМНА від майбутнього.

      Онука.

      Видалити
  5. Дякую Вам хлопці та дівчата . Гарну справу робите .
    Хай живе Степан Бандера ми його нащадки . Та головне що комуняки та їх онуки ще і досі не покарані , поки що не покарані .

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це тебе треба карати ремінем по сраці за ці слова.

      Видалити
    2. погоджуюсь з анонімом , дуже добра справа .Слава Україні !

      Видалити
    3. Государственный РАБочий,

      прохання не переходити на особистості - ми культурні люди.

      Модератор

      Видалити
  6. Цікаво, а існують такі особистості, які б Государственний РАБочий міг вважати героями України? Не поділитесь своїми приорітетами, шановний?

    ВідповістиВидалити
  7. You are doing a great job. We must take care of our people that have sacrificed their best years fighting for Ukraine's freedom.

    ВідповістиВидалити

Щоб вдалося опублікувати коментар, в графі "Коментувати як" оберіть функції ІМ'Я/URL або АНОНІМ