Якщо не ти, то хто?: Січеслав не вибачає смерті Максима Чайки ( ФОТОРЕПОРТАЖ)

Сьогодні, в день трагічної загибелі одеського правого активіста Максима Чайки, січеславські патріоти влаштували марш пам`яті хлопця. Подібна акція в нашому місті відбулася вперше. Організатори висловили свою солідарність одеським націоналістам та усім правим, які страждають чи гинуть у вуличній боротьбі.

17 квітня 2009 року під час масової бійки неонацистської організації «СІЧ» та антифашистського угрупування Одеси, Максим Чайка отримав смертельне ножове поранення. Місцеві ЗМІ довго називали замовниками вбивства проросійську партію Одещини "Родіна". Людина, яка нанесла удар до сих пір не покарана. Слідство триває.

Сьогодні січеславські націоналісти колоною в 48 чоловік кричали на все місто, що про Чайку «не забудуть» і його вбивцям «не вибачать». Майже всі жителі так і не зрозуміли, хто такий Максим – мабуть, доречно було б підготувати листівки. Деякі жіночки підходили і запитували «Хто це, Чайка?». Декілька разів навіть запитували в СБУшників (випадково, звичайно). При мені ті відповідали доволі стримано: «Лідер націоналістичної організації в Одесі, якого вбили».

Безумовно, Максим Чайка - доволі контроверсійний герой: з одного боку фанатичний неонацист, який на вуличних сутичках зовсім не був пай-хлопчиком (усі розуміють, чим він там займався) та з іншого – ідеолог розбудови Української нації у такому «складному» місті як Одеса. Особисто я прийшла вшанувати пам’ять Максима-націоналіста, який вдягав вишиванку, був вірний гаслу «Слава Україні!», протистояв українофобам і не зраджував своїм принципам.

Та по очах присутніх розумію: в кожного він свій, цей Максим Чайка. І як часто буває з загиблими людьми, в декого – занадто ідеалізований. «Не сотвори собі кумира» заповідав один з найвідоміших кумирів світу.

Онука Чучупаки

P.S. Організатори дякують усім, хто прийшов підтримати акцію. «Герої не вмирають! Вмирають вороги!»