Сторінки

вівторок, 23 квітня 2013 р.

Місце, звідки двічі віяв огонь (ФОТОРЕПОРТАЖ)



"…В Яру колись гайдамаки табором стояли,

Лагодили самопали, ратища стругали.

У Яр тойді сходилися, мов із хреста зняті,

Батько з сином і брат з братом одностайне стати

На ворога лукавого, на лютого ляха…

…Дуріть себе, чужих людей, та не дуріть Бога.

Бо в день радості над вами, розпадеться кара.

І повіє огонь новий з Холодного Яру..."



(«Гайдамаки», Т. Г. Шевченко)

У 18 столітті з холодних розлогих ярів Черкащини, а саме з рідного села Максима Залізняка Медведівка, розпочинається найбільший в українській історії селянський повстанський рух під назвою Коліївщина. 
У 19 столітті землі Черкащини виховують визначних митців України Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Михайла Старицького, Семена Гулака – Артемовського.  В «Кобзарі» з’являються пророчі  рядки «І повіє огонь новий з Холодного Яру...», які збудуться вже менше ніж через 100 років.
У 20 столітті тут утворюється незалежна держава - Холодноярська республіка на чолі з Василем Чучупакою, яку ніхто офіційно не визнає, але на знищення якої витрачається немало сил чекістів. «Воля України або смерть» - з таким написом на прапорі боряться холодноярці проти німецьких та  проти російських  «білих» і «червоних» окупантів. Потім їх світогляд «проти всіх, лише за себе» повторять вояки УПА, історія визнання героїзму яких бентежить серця українців й донині. Майже всі холодноярці  загинуть, не здобувши волі та підтверджуючи девіз «Воля України або смерть». Та вони все одно доведуть, що час від часу ця земля народжує сміливих відчайдухів, здатних чинити спротив своїм ворогам.

Сьогодні, у 13 році 21 століття, про Холодний Яр не вдається говорити без романтики. Це місце пронизане атмосферою спротиву: кров’ю, боротьбою, змовами, силою, зрадами та тим красномовним й глибоким «ЖИВИ!» зі шклярівського «Чорного Ворона». Нам, січеславським  націоналістам, вдалося побувати на цьогорічному вшануванні пам’яті Максима Залізняка у Холодному Яру (за що окреме спасибі українському націоналісту Єгору Степановичу).

Якщо говорити про мої особисті враження, то найбільше здивували не сила-силенна патріотів з різних міст України; не кількість наметових містечок  біля Медведівки; не відсутність українського телебачення ( українські ЗМІ неЗМІнні) та присутність замість нього латвійських кореспондентів, яким ми дали інтерв’ю; не 1100 літній дуб Залізняка, під яким відпочивали окрім нього Хмельницький, Шевченко, Гонта й інші; не несподівано велика купа патріотів (?) з футболками «Батьківщини молодої» (звідки вони взялися?); не чергове відкриття "який тісний світ!", тим паче в націоналістичному колі… Ні, мене особисто до глибини душі зачепило вітання місцевих міліціонерів, які розпочали розмову один з одним словами «Слава героям!». Коли таке чуєш, підсвідомо змінюється ставлення до представників цілої професії : )

Нам відкрилася лише невеличка частина холодноярської загадки. Хочеться вірити, ця територія містить в собі щось потужне й містичне, що здатне знову пробудитися у такі непрості для українських націоналістів часи, як зараз. Якщо так, то дрова вже збираються. Ще трохи, і повіє огонь новий… Третій.

Народжена в холодноярському краї
Онука Чучупаки

P.S. Для тих, хто пропустив свято та тих, хто тероризує мене стосовно фотографій, нижче фотозвіт з короткими коментарями. Слава героям!

Пам'ятник Максиму Залізняку в центрі села Медведівка, де він народився
З'їжджаються націоналісти з усієї країни, сцена готується до вечірної програми
Згадався Ургант на слові "комісар". У людини,  яка на одному корпоративі в Україні заробляє 40 тис.євро,має бути краще почуття гумору
Ось він, першоджерельний прапор вояків Холодноярської Республіки
Молоді козаки міряються силою
От якби всі українські діти виховувалися  на холодноярських святах
Ця вишиванка користувалась великою популярністю серед фотографів
А ось і наш січеславський козак
Відпочиваємо на шляху у сусіднє село Мельники. Три села Медведівка, Івківці і Мельниківці - є центром руху  протистояння
Символ Мельників - старий млин
Трохи активістів зі "Студентської Свободи" Січеславу
Як же без "лави на лаву"?
А на задньому тлі, шкода, що в батьківщинських фарбах, напис "І повіє огонь новий з Холодного Яру..."
Захоплені козацькими забавами глядачі
Крута патріотична журналістка, одне одного сфотографували, не втримались:)
Кожна людина тут по-своєму колоритна

Наші в "лаві на лаву"
Двобій на пасках
Козак, відомий ще з-під Українського дому
У Холодному Яру вітри холодні та сильні. Доведено ніччю у палатці
Біля 1100 літнього дуба



Тягнибока в Медведівці обступили фанати з усіх боків - на кожному кроці зупиняли, щоб поспілкуватися та зробити фото

Місцеві жителі вийшли подивитися на мітинг в центрі села Медведівка
У Медведівському музеї

Епічно:)
І наостанок, креатив у Кременчугу - непогана ідея для Січеславських баків, еге ж?:)

Немає коментарів:

Дописати коментар

Щоб вдалося опублікувати коментар, в графі "Коментувати як" оберіть функції ІМ'Я/URL або АНОНІМ