Податок на бездітність: історія та сучасність

В Україні існує найбільше податків порівняно з іншими європейськими країнами, переважну частину яких сплачують не мільйонери та мільярдери, а пересічні громадяни, що живуть на одну зарплату. Попри це представники влади не втомлюються вигадувати, за рахунок чого ще можна було б збільшити їх кількість. На підтвердження цього можна навести свіжу законодавчу ініціативу народних депутатів провладної партії у вигляді запровадження податку на бездітність. Що це - жарт чи спроба самопіару? Спробуємо розібратися.
Спершу зазначимо, що така, на наш погляд, безглузда пропозиція - не є ноу-хау парламентаря Ярослава Сухого з Партії регіонів та перебіжчиці з НУ-НС Катерини Лук’янової. Щось подібне існувало ще за часів Радянського Союзу. Так, у листопаді 1941 року на підставі указів Президії Верховної Ради СРСР запровадили податок на неодружених, самотніх і бездітних громадян. У результаті чого чоловіки віком від 20 до 50 років та заміжні жінки від 20 до 45 років, у яких не було дітей, відраховували до державної скарбниці 6% заробітної плати. Нижча ставка передбачалася для тих, хто отримував менше 91 рубля на місяць. Із заробітку менше 70 карбованців податок не збирався. Його припиняли стягувати у зв"язку з народженням або усиновленням малюка і знов змушували сплачувати у разі загибелі у родині єдиної дитини. З кінця 80-х пільги з податку отримали молодята протягом одного року з моменту реєстрації шлюбу, що викликало багато жартів у молодих дружин, яких фактично змушували народити негайно після весілля.

Однак сьогодні молоді України, яку держава, на відміну від радянських часів, не забезпечує роботою, житлом та достойним рівнем життя, не до жартів, адже її можуть змусити платити за небажання або ж відсутність можливості мати дітей. Так, автори законопроекту № 10112 "Про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України щодо перегляду ставки податку на доходи фізичних осіб" пропонують переглянути систему оподаткування для фізичних осіб. Зокрема, підвищене податкове навантаження до 17%, крім доходів, що перевищують 10-разовий розмір мінімальної зарплати, поширюватиметься й на бездітних українців, які досягли 30 років. "До 30 років людина має право думати, кого вона хоче собі в дружини або чоловіки, є час здобути освіту, зробити кар"єру, створити сім"ю й спробувати народити дитину", - пояснює Катерина Лук’янова.

Сім"ї, які виховують одну-дві дитини, платитимуть податки за звичайною ставкою 15%, троє-четверо (за умови, що молодша дитина має досягти трьох років) - 10%, п"ятеро і більше - 5% незалежно від рівня доходів. "У нас ставка прив"язана до доходу, але ми забуваємо, що сім"я, яка має дитину, втрачає в доходах, і держава не компенсує втрати. Тому ми вважаємо за доцільне зобов’язати платити тих, хто не має дітей", - додала депутат. І зазначила, що у такий спосіб не лише збільшаться надходження у держбюджет у вигляді додаткових 800 млн грн, але й повинна покращитися демографічна ситуація в Україні. "Що вкрай важливо сьогодні, адже, населення України за два роки зменшилося на 365,2 тис. осіб", - підкреслила пані Лук’янова.


Джерело