Після багатьох років розвитку комплексу меншовартості, після багатьох років вказівок, що і як нам робити і куди йти, ми нарешті можемо чесно сказати такі слова: "Ми ніколи не будемо братами".
А все чому? Їх риторика "Вас используют!". Наша: "Ви не бачите правди".
Вони переховують нашого президента, на руках якого сотні невинних життів. І одночасно підтримують свого президента, який нахабно загарбав шмат України, прикриваючись жалюгідними евфемізмами.
Відсутність розуміння руйнує стосунки усіх сімей, що сьогодні розділені нашим кордоном. Можна виправдовувати людей по ту сторону кордону як жертв путінської пропаганди, але хіба вони не мають змоги читати іноземну пресу, українську російськомовну, чи, бодай, російську опозиційну?
Вони бачать і чують те, що хочуть бачити і чути. Їм затишно жити у реальності, яку для них конструюють путінські геббельси.
"А вы ждете и все маетесь,
своей завистью вы подавитесь.
"Воля" - слово вам незнакомое
Вы все с детства в цепи закованы.
В вашем доме молчание - золото,
А у нас жгут коктейли Молотова
А у нас в сердце кровь горячая,
Что ж вы нам за родня незрячая?" (Анастасия Дмитрук)
Онука Чучупаки
Немає коментарів:
Дописати коментар
Щоб вдалося опублікувати коментар, в графі "Коментувати як" оберіть функції ІМ'Я/URL або АНОНІМ