субота, 8 серпня 2015 р.

За землю і море

Про Море.
В творі Д. Донцова «За землю і море» були озвучені дві тези, одна з них: «Великі народи ставали великими і справді незалежними, як підбивали собі море».

У 2014 році в результаті російської окупації Криму Україна втратила чотири вантажних морських порти в Севастополі, Євпаторії, Феодосії та Керчі. Але після анексії Криму води Керченської протоки (як і Азовського моря) є внутрішніми водами України і РФ. І дають можливість функціонувати безперебійно портам Маріуполя та Бердянська. Після «тузлинського» тиску в 2003 році правовий статус протоки був закріплений все ще чинним Договором між Україною і РФ.
І ось в середині літа в «Росавтодорі» презентують проект в якому планується побудувати міст з паралельним залізничним і автомобільним сполученням. Також йде прокладка енергомосту через Керченську протоку, яку планується завершити до кінця поточного року.
Як відповідає на ці заяви наша влада? Замість того, щоб підготувати позов до суду у відповідь на зухвале порушення міжнародного права, з боку президента та МЗС не по слідувало ніякої заяви. Крім того, у ВР реєструється законопроект 0051 від представників Народного Фронту про денонсацію Договору. Що прибирає формальну і юридичну перешкоду для будівництва мосту і енергомосту, а також гарантії безперебійного функціонування портів Маріуполя, Бердянска.
Експерти вважають, що поки угода є чинною, Росія не може ставитися до Керченської протоки, як до своїх ексклюзивних територіальних вод.
Що, якщо команда президента олігарха все таки вирішить розпрощатися з Керченською протокою? По-перше, з економічної точки зору узбережжя Азовського моря, яке залишається під контролем України, втратить всякий сенс. Втрата басейну Азовського моря і можлива блокада портів Маріуполя і Бердянська означатиме значне скорочення експортних можливостей промислових регіонів Києва, Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя і незайнятих частин Донбасу, які раніше використовували в першу чергу саме ці порти. 
По-друге, це дає можливість прискорити остаточну окупацію Криму, через побудову різноманітних мостів.
І хотілося закончити другою тезою Д. Донцова: «Хай нове покоління вчиться з досвіду віків, що нема землі без моря — без самостійности — і нема дійсної самостійности — без моря і без експансії».
Українці, до моря!
К. Д.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Щоб вдалося опублікувати коментар, в графі "Коментувати як" оберіть функції ІМ'Я/URL або АНОНІМ