понеділок, 16 червня 2014 р.

З МОСКАЛЯМИ НЕМА СПІЛЬНОЇ МОВИ (Думка читача)

Слова заголовку, сказані Степаном Бандерою, на сьогоднішній день є цілком актуальними. Я - не відомий військовий експерт чи політик, а просто студент, громадянин України. Прочитавши новини про загибель 49 українських воїнів, серце кров’ю облилось. Адже населення вже звикає до щоденних новин про загибель солдатів ЗСУ, звикає жити у стані війни. Смерть солдата стає звичним явищем.



            Знову сльози матерів, знову боротьба за нашу з вами свободу, знову жертви, знову біль у серцях, знову нові герої. Що ж відбувається? Відбувається наступне – ми, українці,  платимо за нашу незалежність, кладемо свої голови і серця на жертовний вівтар свободи української нації.
            Раніше я ще нормально реагував на розмови про братерство українського і російського народу, але тепер цього навіть не хочу чути. Не можна сказати, що весь народ Росії винний у горі українців, але можна з впевненістю говорити хто раб, а хто народжений бути вільним.
            Ми - українці - скинули із себе диктаторське ярмо. А ви, росіяни, що зробили для того, щоб зупинити цю війну? Ви - зомбовані створіння, і живете в ілюзіях, які створюють ваші підконтрольні Путіну ЗМІ. Я вірю, я знаю, що серед Вас є гідні сини і доньки, що зможуть підняти Вас на боротьбу за мир і за право бути вільними людьми. Пробудіться від сну, ламайте стереотипи, долайте свій страх, готуйтесь жертвувати, виходьте із зони комфорту!!!



            Ще більше дратують громадяни України, що люблять говорити – «ва всьом вінавати майданутиє». До таких окреме звернення. «Не майданутиє» і «патріоти расіюшки» - їдьте на свою духовну «батьківщину». Україна має очиститись від деструктивного елементу. Думаю, вам самим краще поїхати, бо ще трохи - і для вас доведеться робити концентраційні табори.
            Путін, ти, напевно, не прочитаєш ці слова, але просто знай - ти виховав нове покоління українських народних месників, нове покоління повстанців. Наказу про розпуск УПА не було, і я знаю, що народ України буде стояти на руїнах Кремля. Ти можеш домовитись з українськими дипломатами чи нашим урядом, але ти ніколи не домовишся з українським народом, із сином, донькою, батьком, матір’ю чи рідними полеглих героїв. Від народного гніву тебе не захистить молитва  КГБшного колеги у рясі Кирила.        Тримаймося, українці, гартуймо серця, йдемо разом до переможного кінця. Досить переговорів і домовленостей з окупантом. Вимагаймо від уряду введення військового стану у Східних регіонах, люстрації у силових структурах та уряді.


Слава Україні! Героям Слава!

Спеціально для "Якщо не ти, то хто?",
Roland.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Щоб вдалося опублікувати коментар, в графі "Коментувати як" оберіть функції ІМ'Я/URL або АНОНІМ