У Жандармській балці Катеринослава були розстріляні 51 повстанець

Штаб Степової Дивізії.

На початку 1920-го року в Україні почали масово спалахувати селянські антибільшовицькі повстання, що виникали в наслідок усвідомлення селянами справжньої сутності більшовицької влади. Люди швидко зрозуміли, що замість миру й добробуту, в кожну селянську хату більшовики приносили ганебну практику експропріації, продразвьорстки, нищення українських церков та рідної української культури 

В цих умовах на Херсонщині та Катеринославщині з’вились чисельні повстанські загони селян, ватажки яких на спільній нараді отаманів, що відбулась 4 березня 1920 року в селі Софіївка (Катеринославщина), оголосили про початок збройної боротьби проти більшовицької влади.

7 березня повстанці захопили один з адміністративних центрів – місто Верхньодніпровськ. А вже 12 травня 1920 року відбулось потужне повстання у місті Кривому Розі, на чолі якого повстав отаман Степовий-Блакитний - молодий 22-річний мешканець села Ганнівка Криворізького повіту Костянтин Пестушко.

Костянтин Пестушко

 За короткий час, повстання набуло великої потужності й отримало широку підтримку селян: вже до кінця літа 1920 року до складу Степової дивізії (бойовий загін отамана Степового-Блакитного) входили більше 20 тисяч озброєних бійців з кіннотою, тачанками, автомобілями та гарматами.

Степова дивізія з успішними боями дійшла до Холодного Яру, де у цей час сформувався найпотужніший центр повстанського руху за вільну й незалежну Україну. 

24 вересня 1920 року на спільній нараді всіх отаманів і ватажків повстанських загонів отаман Степовий-Блакитний (Кость Пестушко) був обраний головним отаманом Холодноярської Республіки.

На жаль, наприкінці осені, через брак зимового обмундирування, запасів фуражу і продовольства, отаман Степовий-Блакитний був змушений прийняти згубне рішення про демобілізацію війська. Селяни розійшлись на зиму по домівках аби перепочити до весни й допомогти рідним підготуватися до посівної.

Згідно з вказівкою центрального проводу повстансько-партизанського штабу в Києві, на чолі з Юрком Тютюнником, який готував всеукраїнське повстання, у травні 1921 року отаман Степовий-Блакитний (Кость Пестушко) мав підняти широке антибільшовицьке повстання на Херсонщині. 

Але за місяць до початку повстання, своїх побратимів зрадив отаман Зірка (Андрій Рибалко), який розкрив всю інформацію про підпільницьку мережу. Були заарештовані сотні підпільників і зв’язкових, що готували повстання в різних регіонах України. На Катеринославщині були заарештовані більше 400 підпільників.

29 квітня 1921 року у рідному селі Ганнівка, прориваючись крізь облогу, в бою з ЧК-істами загинув отаман Степовий-Блакитний (Кость Пестушко).

7 вересня 1921 року, після тривалих допитів й катувань, у Жандармській балці Катеринослава (Дніпропетровськ) були розстріляні 51 повстанець, що входили до підпільної мережі отамана Степового-Блакитного (Кость Пестушко)

Герої, що були розстріляні 7 вересня 1921 року у Жандармській балці Катеринослава

 - отамани
Юхим Охтономович Ільченко,
Олександр Ксенофонтович Микитенко-Огник,
Оврам Михайлович Огій,
Марко Васильович Кикоть;

 - підпільниці
Віра Лук'янівна Бабенко,
Параска (Паша) Лук'янівна Бабенко,
Ганна Дмитрівна Уманська,
Тетяна Несторівна Дядик,
Агнія Єлисеївна Євтушенко,
Катерина Олексіївна Рибка,
Надія Андріївна Бардашева,
Поліна Семенівна Калина,
Катерина Йосипівна Мойсеєва,
Ганна Степанівна Царенко;

   - підпільники і партизани
Максим Харитонович Цибенко,
Іван Георгійович Горобець,
Іван Петрович Горобець,
Сергій Гаврилович Кордуян,
Марко Васильович Целина,
Пилип Олімпійович Щукін,
Іван Андрійович Бардашів,
Іван Дем'янович Шпонько,
Андрій Єлисейович Калина,
Микола Демидович Окатий,
Кирило Митрофанович Чебаненко,
Петро Іванович Величко,
Микола Антонович Максименко,
Дорофій Артамонович Товмач,
Лаврентій Єгорович Гордієнко,
Йосип Созонович Безрідний,
Давид Микитович Межевецький,
Яків Євстафійович Таран,
Павло Никифорович Мар'янченко,
Олекса Андрійович Литвиненко,
Олександр Трохимович Василенко,
Олександр Лук'янович Смолєєв,
Іван Григорович Гуртовий,
Семен Парфентійович Коваль,
Дмитро Савелійович Васич,
Григорій Юхимович Тарасенко,
Пилип Васильович Яровий,
Олександр Петрович Запольський,
Порфир Якович Криволоцький,
Михайло Іванович Кедровський,
Георгій Миколайович Горященко,
Олекса Митрофанович Рибка,
Іван Капітонович Шабля,
Кіндрат Миколайович Бондаренко,
Федір Каленикович Бузько,
Павло Пилипович Кравченко,
Михайло Михайлович Яковенко-Яловенко.

 

Серед інших, цього ж дня розстріляли і зрадника – отамана Зірку (Андрій Олександрович Рибалко).