6 січня 2014 року виповнилось 76 років з Дня народження митця сучасного бунтівного слова Василя Семеновича Стуса. Його життя - яскравий приклад незламності та стійкості духу, непокори та Правди.
Життя Василя Семеновича завжди було бурхливим та вируючим. Ще зі старших класів він зачитувався Курбасом, Підмогильним, Поліщуками, Епіком. Ще й поступив на такий "вільномислячий" факультет в Донецьку - на історико-філологічний.
Митець не цурався важкої фізичної праці - був будівником, кочегаром, служив в армії. В цьому він якісно відрізнявся від тих "кухонних" інтелігентів, що пошепки критикували червону владу в своїх тепленьких хатинках - "хрущовках". Стус завжди відстоював права українства, не соромився вголос казати те, що в ліпшому випадку казали потай. Свій перший магаданський строк - табірну "п'ятирічку" та дворічне заслання - він отримав за статтею "Антирадянська агітація та пропаганда".
Не встиг Василь Семенович насолодитись повітрям свободи, як взимку 1980 року його знов заарештували. На цей раз каральна система Брєжнєва підготувалась всерйоз. Було задіяно напрочуд знайому по сучасним київським подіям схему - коли на владну хунту працює молодий учасник судового процесу - або державний обвинувач, або прокурор чи адвокат. Стусу не пощастило. Підставним адвокатом виявився так добре знайомий нам... Віктор Мєдвєдчук - саме той ділок, що керує зараз антипатріотичним "Українським вибором". Завдяки "клопотанням" та "старанню" молодого юриста, який вже тоді був замішаний в темних справах з КДБ та МВС, Стус не тільки не зміг змінити "люб'язно" наданого державою адвоката, але й був насильно позбавлений права сказати останнє слово при оголошенні свого приговору. Це була не перша махінація молодого Мєдвєдчука. Поет Юрій Литвин, засуджений в 1979 році, роком раніше, згадував: "...Пассивность моего адвоката Медведчука в защите обусловлена не его профессиональным профанством, а теми указаниями, которые он получил сверху, и подчиненностью: он не смеет раскрывать механизм осуществленной против меня провокации....".
Навіть в умовах тортур та тиску в таборі особливого суворого режиму, Стус не полишав займатись творчою діяльністю. Йому заборонили писати вірші та переводи; він не міг отримати поштових пакунків та побачення. Поет не витримав. Після оголошеного 27 серпня 1985 року голодування він помер через 8 днів - 4 вересня. Але це суперечлива думка. Багато дослідників та історикознавців схиляється до думки, що Стуса було "замовлено" та вбито через побої - надто незламним виявився Українець. Василь Семенович був вбитий радянськими катами на порозі помпезного параду амністії, "перебудов" та реформ, які розсипав з трибун ЦК КПРС Михайло Горбачов.
Спеціально для
"Якщо не ти, то хто?",
Правий Гном
Немає коментарів:
Дописати коментар
Щоб вдалося опублікувати коментар, в графі "Коментувати як" оберіть функції ІМ'Я/URL або АНОНІМ