Одного разу,
ранком рано,
якось стало
жить погано,
Приймають бісові закони,
що людям ставлять перепони,
до світлого майбутнього життя,
і вже немає воріття,
як тільки на майдан піти.
Так звідусіль лунають зойки,
комусь не вистачає койки,
комусь машини з заграниці,
комусь омон вже дав по пиці.
Коротше кажучи, триндець,
і знають всі - прийшов кінець,
терпіти більше вже не можна.
Героя жде особа кожна.
Сказав народ:
ось як знайдеться хтось,
хто поведе вперед країну,
то ми за ним вже зведемось,
піднімемо ми Україну.
Знайшовся хвацький бойовий,
на всю макітру удалий,
козак завзятіший Кирило.
У ньому щось заговорило.
- Нумо браття,нумо разом,
Розберемося ми газом,
Розберемось з депутатом,
Окаянним супостатом.
- Й не забудемо про мову,
Котру, нібито корову,
привели до живодера,
Президента - ненажери.
Пролунав крик без остатку,
І повстала Україна,
хоче жити у достатку,
51 людина.
Тьмою-тьмущою ватага
із Кирилом на чолі,
Підняли рідного стага,
й голодують взагалі.
Тож останні, що скавчали,
біля вікон сталив ряд,
говорити щось почали,
дуже весело підряд:
- Подивись,- дурні кричать,
- цим країні не поможеш,
Зараз їм омон бринчать,
буде сапогом по рожі.
Ми ж з тобою розумніші,
і нікуди не піДЕм,
а коли вже буде тиша,
над побитими поржем.
- Чуеш, а якщо їм вдасться ?
- Ну то буде час у нас...
Стиха ззаду приеднаться,
щоб ніхто нас не попас.
Ось усе завзяття наше,
Та народна єдність наша,
де один горбом все паше,
а другим готова каша.
Щоб нічого не робити,
та щоб гарно-гарно жити,
а як за роботу взявся,
так у хаті й обісрався.
Ось і не скули народе,
жри все те, що дав вам пан,
Це усе в твоїй породі,
миска гімен та кукан...
Спеціально для "Якщо не ти, то хто?",
Редактор Карк
ранком рано,
якось стало
жить погано,
Приймають бісові закони,
що людям ставлять перепони,
до світлого майбутнього життя,
і вже немає воріття,
як тільки на майдан піти.
Так звідусіль лунають зойки,
комусь не вистачає койки,
комусь машини з заграниці,
комусь омон вже дав по пиці.
Коротше кажучи, триндець,
і знають всі - прийшов кінець,
терпіти більше вже не можна.
Героя жде особа кожна.
Сказав народ:
ось як знайдеться хтось,
хто поведе вперед країну,
то ми за ним вже зведемось,
піднімемо ми Україну.
Знайшовся хвацький бойовий,
на всю макітру удалий,
козак завзятіший Кирило.
У ньому щось заговорило.
- Нумо браття,нумо разом,
Розберемося ми газом,
Розберемось з депутатом,
Окаянним супостатом.
- Й не забудемо про мову,
Котру, нібито корову,
привели до живодера,
Президента - ненажери.
Пролунав крик без остатку,
І повстала Україна,
хоче жити у достатку,
51 людина.
Тьмою-тьмущою ватага
із Кирилом на чолі,
Підняли рідного стага,
й голодують взагалі.
Тож останні, що скавчали,
біля вікон сталив ряд,
говорити щось почали,
дуже весело підряд:
- Подивись,- дурні кричать,
- цим країні не поможеш,
Зараз їм омон бринчать,
буде сапогом по рожі.
Ми ж з тобою розумніші,
і нікуди не піДЕм,
а коли вже буде тиша,
над побитими поржем.
- Чуеш, а якщо їм вдасться ?
- Ну то буде час у нас...
Стиха ззаду приеднаться,
щоб ніхто нас не попас.
Ось усе завзяття наше,
Та народна єдність наша,
де один горбом все паше,
а другим готова каша.
Щоб нічого не робити,
та щоб гарно-гарно жити,
а як за роботу взявся,
так у хаті й обісрався.
Ось і не скули народе,
жри все те, що дав вам пан,
Це усе в твоїй породі,
миска гімен та кукан...
Спеціально для "Якщо не ти, то хто?",
Редактор Карк
Немає коментарів:
Дописати коментар
Щоб вдалося опублікувати коментар, в графі "Коментувати як" оберіть функції ІМ'Я/URL або АНОНІМ