суботу, 15 лютого 2014 р.

"Небезпечний терорист" Ярослав Синиця допомагав дитячій студії документального кіно

Ярослав Синиця, 20 років, студент історичного факультету, заступник голови Дніпропетровської міської організації ВО "Свобода" з історичних питань. Один з підозрюваних "у підготовці терористичного акту" (вже смішно) на "Запорізькій АЕС" (ще смішніше).
 
26 січня побитий "тітушками" за те, що проходив недалеко від штурмованої ОДА. 2 тижні пролежав у реанімації лікарні Мечникова у важкому стані з черепно-мозковою травмою.

Зараз хлопець невідомо де, але, сподіваємось, у безпечному місці. 

Батько Дмитро Дмитрович за перший тиждень "поспілкувався" з 17 працівниками СБУ. Вдома у Ярослава було проведено два обшуки, під час другого було підкинуто вибухонебезпечні предмети.

З домашньої бібліотеки вилучено всю літературу (націоналістичну, історичну тощо). При чому у правоохоронців вистачило зухвалості назвати батьків Синиці "фашистами" через те, що батько, учитель історії, мав у бібліотеці не лише канонічні підручники про Вєлікую Отєчєствєную, а й альтернативні джерела про Другу Світову).

Ярослав Синиця гарно малює. Захоплюється історичною  реконструкцією та просто любить історію. Останнім часом з батьком працював над зйомками короткометражних документальних фільмів про дітей війни. 

Ярослав був оператором знімальної групи, яка спілкувалася зі  свідками Другої світової в Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Це проект дитячої студії кіно, у якому сільські діти самі шукали героїв серед своїх бабусь-дідусів та писали сценарії для фільмів. Ці аматорські, але зроблені від щирого серця стрічки, можна передивитися нижче. Цінність героїв, яких віднайшли діти, Ярослав Синиця та Дмитро Дмитрович, у тому, що їх історії  з'являються на екрані вперше.





За день до свого побиття Ярослав Синиця повернувся з київського Майдану.  Там, на тлі революційних настроїв, він познайомився з хорошою дівчиною. Маю надію, такі складнощі на початку їх стосунків не зіпсують історії кохання, а навпаки, зміцнять взаємовідносини, адже те, що нас не вбиває, робить сильнішими.

Допомогти Ярославові Синиці можна  переказом на картку Приватбанку №5168 7420 6077 4472; (мама Синиця Людмила Сергіївна).


Немає коментарів:

Дописати коментар

Щоб вдалося опублікувати коментар, в графі "Коментувати як" оберіть функції ІМ'Я/URL або АНОНІМ