Показ дописів із міткою крик душі. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою крик душі. Показати всі дописи

середа, 29 травня 2013 р.

"Значить фашизм, так?" (крик душі читача)

27 травня 2013 року 
Оце тільки приїхав з виборчої дільниці, і в мене просто бракує слів, одні мати на думці. Ти розумієш, що твоя країна не варта ще демократії, вона не доросла до чесності і прозорості, до відкритого волевиявлення.

Яка нахуй демократія? Які вибори впізду? Це нормально, коли з дільниці невідомі спортсмени викидають в прямому сенсі слова офіційних спостерігачів, а міліція закриває очі?

середа, 24 квітня 2013 р.

Нація понад усе


І на оновленій землі 
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.

© Тарас Шевченко

Є автономи, є політичні партії, є громадські активісти, є просто небайдужі до своєї нації люди. Скоро 2015 рік – рік місцевих і президентських виборів, до яких залишається все менше часу. Але вже давно, маю сміливість заявити, з часів помаранчевої революції, ходять чутки і про революцію, і про зміну влади. Правих цікавить лише час, коли саме ? Стоячи на наметах і спілкуючись з населенням, я помітив, що все більше і більше людей підходять  з такими запитаннями : а де зброю видають, коли буде революція?

четвер, 5 липня 2012 р.

Не реклама

Писав чоловік з місця подій біля Українського дому,. Ситуація очима людини. Мова орігінала збереженна

субота, 29 жовтня 2011 р.

Ні "Русскому маршу"!

Україні - українські марші!
В Інтернет-просторі вже давно готується РУССКИЙ МАРШ  в Українських містах.  Адміністрація блогу  Якщо не ти, то хто?   проти проведення такого маршу, як проти прояву російського великодержавного шовінізму.  Тож друкуємо листа одного  з українських активістів, який намагався пояснити позицію українських націоналістів "русским". 

неділя, 9 жовтня 2011 р.

Я хочу жити серед своїх

Де мій народ? УГончара? Багряного? Франка? Де?
Я хочу його бачити не на 213 і 365 сторінках, а кожного дня, на кожній вулиці, в університеті, бібліотеці, магазині. Я хочу, щоби він був справжнім, щоби не ридати від пісень, а гордитись їми, не соромитись своїх земляків, а радо їх вітати. Так просто і так складно водночас.