На дворі темно, трохи прохолодно, вітер намагається задмухати свічки і кожен, хто тримає їх в руках, охороняє вогники долонею або пластиковим стаканчиком.
Нас близько 60-ти і така малозначна цифра вражає, бо я очікувала побачити лише пару десятків активних студентів.
Ведучий акції зачитує імена 61 загиблого журналіста за роки незалежної України. Якось моторошно чути ці прізвища і роки смерті, коли на тебе дивиться мовчазний силует Георгія Ґонґадзе.
