Всім ненависникам партійних прапорів присвячується

Напередодні кожної акції обов’язково знайдеться  якась когорта людей, що виступає проти партійних прапорів. Неодноразово дивувалась діалогам на кшталт цього:

«-  Завтра смолоскипний марш в честь героїв Крут!

- Круто!  А партійні прапори будуть?

- Так.

- Ну тоді я не піду.»

Зрозуміло, що марш в честь героїв Крут може організовувати в нас лише «Свобода».  Тому якщо б я чула оце категоричне «не піду» від регіонала – було б доречно. Замість них відмовляються  прийти виважені, патріотично налаштовані люди, що говорять чудовою українською і постять в соцмережах статті з «Якщо не ти, то хто?». Що це за така, вибачте, вперта принциповість?

Ви скажете: вам набрид дешевий піар.

Так, це дійсно найдешевша форма піару, тому що вона забирає «всього  лише»  сили та час: на збір людей,  на підготовку матеріалів до акції, на рекламу, на забезпечення порядку, на  подання офіційної заявки у міськраду тощо. Я впевнена,  якби цю складну роботу виконували «протипрапорщики» ( і не факт, що так само професійно), вони обов’язково з гордістю б вказували своє ім’я: «Це зробив я, такий-то, геній третього сектору». І навряд чи ми їх сварили б, адже  організація  – це дійсно колосальні зусилля,за які людина має право пишатися.  

Ви скажете: там, де трагедія -  не місце саморекламі.

Але  «Свобода» не приносила партійних прапорів на похорони січеславського ветерана УПА. Вона демонструє їх лише там, де важливо показати, що проблема не ігнорується  партійними діячами. Ви запитаєте, яка проблема сьогодення  може стосуватися тої давньої історії на станції Крути? А це, на приклад, проблеми історичної справедливості, державної ідеології,яку сповідує влада,  нових підручників Табачника з його особливим поглядом  на національну боротьбу українців. Хіба в нас немає таких проблем?

Прихід учасників з державними, національними, червоно-чорними  та «свободівськими» чи «студентсько-свободівськими» прапорами  свідчить про те, що  питання лежить в політичній площині. Чи в такому випадку ми повинні розхвалювати членів  Партії Регіонів, які і  прапори в пам’ять героїв Крут не приносять, і самі не приходять, та й взагалі не пам’ятають, що то за УНР така була? 

Ви скажете «набридла політика».

Воно може й так, але без політики ви не проживете. Ви можете зачинятися вдома у день виборів, перемикати в телевізорі політичну рекламу,  закривати вуха музикою в плеєрі у трамваях, коли бабусі хвалять чи лають Януковича,  ігнорувати «майдани», «українські доми» тощо, але в цей час влада змінить КПК не на вашу користь, переведе вас на біометричні паспорти,  розпродасть землю та  пороздає купу тендерів іноземним компаніям, які за відкат матимуть змогу заробити гроші там, де їх могли б заробити ви.

Так,  без політики ви не проживете. Натомість вона без вас –  житиме прекрасно. Ще й знайдеться людина, яка доплачуватиме великі гроші, аби ви дивилися дегенеративні шоу по телебаченню чи продавалися за гречку – одним словом,  покірно існували  як овоч  на грядці обману та маніпуляцій великої політики. І мова саме про існування, а не про ріст, як це зазвичай буває з овочами типу помідора чи огірка :)

А я скажу: годі розколювати правий рух!

Вперше за Незалежність України невеличка купа націоналістів пробралася в Раду. Ну хіба це не шанс для правих показати нарешті, хто господар української землі? Чому ми знову починаємо вертіти носом, розпорошуватися, ділитися на партійні та безпартійні акції, якщо можна просто взяти та об’єднатися навколо ІДЕЇ?

Чому, якщо ви круті громадські діячі, ви не ходите на акції з  прапорами?  Чи може ви не знаєте, що на законодавчому та виконавчому рівні в країні вирішують усе таки партійці, а не «незалежні»,  які бояться  стати поруч  з прапором не своєї організації, навіть якщо сповідують одну мету? Чи може ви не розумієте, що всі ці суперечки та розкіл патріотичних сил вигідні нашій антиукраїнській владі?  Чи може у вас не вистачає мужності забути про свою пихатість?

Можливо, ви відповісте, що недовіряєте партіям. Тоді я вам скажу, що у вас просто не вистачило сили змусити їх завоювати вашу довіру. Народ отримує тих політиків, на які заслуговує. 

«Якщо не ти, то хто?», на жаль, не має свого прапора. Ми прийдемо з національними, але ми не проти, аби там були червоно-чорні, «свободівські», «батьківщинські» чи ще якісь,якщо ці партії дійсно хочуть вшанувати пам’ять загиблих під Крутами. Аби лише не «Руського миру», бо це вже точно буде провокацією :)

 

Онука Чучупаки