середу, 19 березня 2014 р.

Стосовно Мірошниченка

Хочу висловити думку звичайної людини і громадянина. Підкреслюю: звичайної людини. Так сталося, що я спочатку почула про це відео «ой, який жах», а вже потім побачила. Можливо тому, моя психіка, яка очікувала чогось надзвичайного, не постраждала.Для тих, хто пропустив вчора, відео тут

Вражає, як усі накинулися в радощах на внутрішнього «ворога», в день, коли зовнішній закріпив свою агресію не лише документально, але й смертю. Вражає, що цей інцидент витіснив з моєї френд-стрічки реальні проблеми цієї доби.

Давайте згадаємо, з чого починалося обурення Майдану. З того, що люди, які знаходилися на керівних посадах, не вміли брати на себе відповідальність за свої вчинки. Не вміли вчасно сказати: «Я йду у відставку» - і не тоді, коли натовп кричить, а коли посадовець зробив проступок. Ліві Майдану завжди говорили «не піддаватися на провокації», тобто бути ввічливими і миролюбними з тими, хто не бере на себе відповідальності, просити їх, спонукати до чогось танцями і ліхтариками. Праві ж не вірили у совість можновладців і ледве стримували свій радикалізм, але врешті-решт воювали обидва табори. І гинули обидва.

Чи пішов директор Першого Національного Пантелеймнов у відставку, коли (скажімо умовно) вмикав «Лебедине озеро» після побиття студентів, заворушень на Грушевського, розгонів Майдану? Чи написав він заяву про звільнення, коли загинула Небесна сотня, а він ще вичікував, що ж далі? Чи написав заяву, коли змінилася влада? Ні, він просто різко змінив редакційну політику, залучивши до ефіру Громадське тв…

Мало хто знає, але вчора Перший Національний показував святкування в Росії з приводу "повернення" Криму. Добре, це можуть собі дозволити російські канали, а український, тим паче державний? Чи розділяєте ви святковий настрій Першого Національного?

Мабуть, вина Мірошниченка у тому, що він не потанцював з ліхтариками, перед тим як упевнитись, що совісті у директора немає?

Добре, переборщили, нерви ж у всіх поздавали. Притягти до відповідальності «Свободу» - це, звичайно, тепер стане честю багатьох. Від «''Свобода'' кидає виклик Небесній сотні» до «Через таких як ви, у нас Крим забрали!». Що ж, ми хотіли громадянське суспільство – ми його отримали. Тепер в нас журналісти (з Громадського - співпадіння?:) )  з кожного приводу підійматимуть Майдани. Але є питання набагато важливіші. І, м’яко кажучи, невідкладні. Будь-яке відволікання від них – гра на користь Росії та 5 колони (те, що закидають «Свободі»).

1. Посилення військ Росії у Криму, там, де лишається купа наших людей.
2. Підписання чи не підписання асоціації з ЄС.
3. Внутрішні вороги, набагато серйозніші за Мірошниченка: Медведчук, Царьов, і купа тих, які вже ховаються, або яких дуже складно дістати (Клюєв, Лукаш, Аксьонов і далі по списку ).

Боюсь, розправа над емоційним "хуліганом" Мірошниченком не є першочерговою. Врешті-решт, це не масові вбивства і не зрада держави, як у персон, вказаних вище. І взагалі, шановні, не хочу вам нагадувати, але прийдеться: у нас війна. Холодна, гаряча, холодно-гаряча, а в перспективі й етнічна… І 5-а колона все ще серед нас. Наприклад, Перший Національний.

Скільки можна очікувати від 5-ї колони, що вона зрозуміє ввічливість?

Онука Чучупаки

Немає коментарів:

Дописати коментар

Щоб вдалося опублікувати коментар, в графі "Коментувати як" оберіть функції ІМ'Я/URL або АНОНІМ