Цьогорічний марш на честь УПА в Києві довів, що журналістів потрібно навчати арифметики,бо якось зовсім по-різному вони порахували націоналістів, які з'їхалися святкувати з усіх куточків України. В когось це півтори тисячі, в когось 6 тисяч, УП нарахувала 10, а прес-служба "Свободи" офіційно заявляє про 30 тисяч учасників. "Якщо не ти, то хто?" притримується версії "більше 20 тисяч" - і це число здається фантастичним, особливо, коли розумієш, що люди зібрались за ідею, а не гроші.
Кожне місто йшло окремо - лише від Січеслава близько 300 людей. Причому дістатися Києва для частини з них було проблематично: квитки на потяги закінчилися, а патрулі ГАЇ все допитувалися, куди машини "держат путь". Фраза: "Точно в Кобеляки едете? Ну смотрите, чтобы мы вас не остановили где-то под Киевом" - точне тому підтвердження.
Автономи скористалися моментом, і висловили свою підтримку родині Павличенків. Треба віддати належне непроплаченим активістам - вони завжди чітко і зрозуміло можуть пояснити за що стоять і в чому суть проблеми. Саме від них ми дізналися про справу Павличенків.
Розгорнули декілька великих прапорів, які дуже гарно розвівав вітер. Особливо під час кричалок "Хто не скаче - той москаль", що вірусно заражали натовп і змушували всіх плигати:)
Поки комуністи збиралися у кількості 25 осіб біля Леніна, нас біля Шевченка було значно більше. Десь на три нуля праворуч!:) І це враховуючи, що йшов дощ!
Цій жіночці мабуть важче, аніж нам у Січеславі
Молодь і...
... старше покоління - однієї думки!
Не обійшлося і без малечі - нехай звикає до таких заходів з самого дитинства!
Поки одні прапори епічно розгорталися в дбайливих руках націоналістів, прапори "Партії регіонів" паплюжились усіма відомими засобами: по ним топталися, їх рвали та підпалювали.
Міліція споглядала на це все дійство доволі спокійно. Без беркуту в шоломах та дубинок. Це дивує та наштовхує на неприємні думки.
Починалося все з підпалу шашки - що явно встигли помітити телевізійники. Закінчувалося - попелом від прапора біло-блакитних. І це вже навряд чи покажуть по телевізору.
Фінальний акорд - феєричний концерт українських гуртів: на сцену вийшли "Фліт", ""Вій", Орест Лютий та інші. Команда і друзі "Якщо не ти, то хто?" добряче поплигали під деякі пісні, і могли робити це до півночі, аби не втома і дорога додому.
Далі фото декількох щасливих облич:
І наостанок відео: поганої якості, непрофесійної зйомки, але точно відображаюче тамтешню атмосферу. Дивишся і розумієш: кричалки типу "Геть московських холуїв", "ОУН, УПА - державне визнання" і "Бандера -наш герой, Покрова - наше свято" здатні об'єднати зовсім різних людей.
Ці люди по-різному фанатіють, люблять, ненавидять, ховають або не ховають своїх облич, але в дечому вони однакові: інтуїтивно вони відчувають наближення моменту, коли бульбашка народного терпіння лусне. Навіть більше - вони сповнені хоробрості та зухвалості її луснути.
Слава героям!
Онука Чучупаки
Група "ФліНт" - порадувало =)
ВідповістиВидалитиДіма, я була голодна в три години ночі і думала про сухарики мабуть:)
ВидалитиОнука