Вдарити Табачника: подвиг чи тупість?

Я обурена. "Братство Св. Луки", яке я так захищала, коли судили Сінькову, знову піариться: в цей раз на міжнародному форумі "Освіта в Європі", що проходить у Києві. Яєчню жарити ніде - знайшли інший вихід - вдарити публічно міністра Табачника букетом квітів.



Я особисто також проти Табачника. Мені не подобаються його переписування підручників з історії, українофобські настрої, неефективний законопроект "Про вищу освіту" і т.п. Я підтримую усілякий супротив режимові, принаймні за те, що цей супротив демонструють сміливі та дієві відчайдухи. Я пишаюсь тим, що українці здатні боротися за свої права.

Та інше мене обурює. А саме: дуже незначна кількість коментарів під відео, що засуджують такий спосіб висловлення протесту. Адже дівчина з букетом квітів мала усвідомлювати: в тій залі для іноземних гостей (не останніх людей європейського суспільства - варто це розуміти) вона була уособленням УКРАЇНСЬКОГО студенства, української жінки. Чи можна вважати чергову демонстрацію такої нахабної культури українців - подвигом, в той час, коли ми прагнемо до цивілізованої Європи?

Героїня ролика стверджує, що прагнула принизити міністра освіти. Невже ніхто не розуміє, що кожного разу, коли ми б'ємо дівчат у ресторанах, здираємо з людей георгіївські стрічки або жаримо яєчню на вічному вогні - ми принижуємо в першу чергу Україну?.

Якщо ви проти - напишіть свій законопроект, продемонструйте європейцям свою ерудованість та обізнаність в освітянській сфері, заведіть корисні контакти,покажіть, що розумніші за Міністерство. Значно благородніше, аніж піаритися таким дешевим та ганебним способом, чи не так?