Позитиви і негативи спрощеної системи оподаткування

20 жовтня був прийнятий в цілому закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. І оскільки в залі Верховної Ради дискусії вже традиційно не відбулось, підприємці, судячи з усього, так і не зрозуміли, що ж власне було прийнято і які норми ухвалено.

  Схема спрощеної системи  

Я ж хочу без емоцій проаналізувати плюси, ризики і прогнозні наслідки ухвалення цього закону.

По-перше, дуже добре, що епопея з внесенням до Податкового кодексу глави щодо спрощеної системи оподаткування, нарешті закінчилась. Адже ризик появи варіанта на кшталт того, проти якого постало все підприємницьке середовище взимку 2010 року, залишався дуже високим. Те, що внесено варіант, максимально наближений і до існуючої спрощеної системи оподаткування, і до побажань підприємців щодо простого обліку та звітності, є дуже позитивним.

По-друге, у самій схемі спрощеної системи позитивним є, насамперед, те, що для 1-ої та 2-ї категорій фізичних осіб – спрощенців суттєво збільшено щорічні обсяги реалізації товарів, робіт і послуг, за яких можна застосовувати спрощену систему. В першому випадку практично в півтора рази, в другому – удвічі. Для нової – 3-ої категорії – обсяг становить до 3 млн. гривень, а для юридичних осіб – спрощенців – до 5 млн. гривень (збільшено фактично у 5 разів).

Позитивним є так само те, що для 1-ої та 2-ої категорій суб’єктів спрощеної системи – фізичних осіб безпосередньо в кодексі, без жодних подальших дискусій з Податковою чи Мінфіном, чітко визначено, що вони ведуть облік виключно доходів і виключно підсумком за день. Власне так, як і ведеться книга обліку доходів і витрат, і як велась вона останні десять років. Однак, нагадаю, що в Указі президента (який до нині визначав спрощену систему оподаткування) було написано просто – книга обліку доходів і витрат, і вже підзаконним актом встановлювалось, що обліковуються доходи і дозволялось фіксувати їх підсумком за день, а не по кожній операції. Зараз це положення закріплено безпосередньо в кодексі.

Так само вважаю вирішеною дискусію, яка точилася з початку 2011 року – чи мають підприємці вести облік видатків на підставі первинних документів. Оскільки облік видатків не передбачено, отже, не має необхідності збирати первинні документи (накладні тощо), які сьогодні іноді вимагає податкова.

Також хочу звернути увагу підприємців, що межі ставки єдиного податку становлять від 1 до 10%, від 2 до 20% мінімальної заробітної плати. Мінімальна зарплата береться на кінець попереднього року, тобто на 2012 рік вона буде на рівні приблизно 1000 гривень, власне кажучи, ті самі межі, що існують сьогодні. Конкретна ставка в цих межах як встановлювалась, так і встановлюватиметься місцевими радам. Тобто фактична схема встановлення ставки податку на різні види діяльності не змінилася.

Але те, що межі зазначені у відсотках від мінімальної заробітної плати, можна віднести до ризиків. Якщо на 2012 рік межі будуть звичними для підприємця – від 10 до 100 гривень, від 20 до 200 гривень, то на 2013 рік, якщо не змінити цю норму і не виразити її у гривнях, вони зростуть. Це призведе до того, що і місцеві бюджети постійно ставитимуть питання, яку ж планувати ставку, і підприємці не будуть впевнені. Тому ми отримали обіцянку з боку голови профільного комітету ВРУ В. Хомутинника повернутися до цього питання. Ми вважаємо, що ці межі, так само як і межі застосування спрощеної системи, слід виразити в грошовій формі, а не у відсотках від мінімальної заробітної плати. Це стабілізує розуміння і прогнозованість ситуації.

Ще один ризик. З одного боку, добре, що нарешті скасовано ту частину статті 139, яка забороняла віднесення на собівартість коштів, витрачених на купівлю товарів, робіт послуг для фізичних осіб спрощеної системи оподаткування. Та з іншого, хочу звернути увагу, що фактично надання послуг юридичним особам або реалізація їм товарів підпадає під третю, нову, категорію оподаткування фізичних осіб-підприємців. Ця третя категорія оподатковується за іншим принципом, ніж перша і друга, тобто не за фіксованою ставкою єдиного податку, а за відсотковою ставкою єдиного податку. Так оподатковувались і оподатковуються юридичні особи – спрощенці: 3% від обсягу реалізації плюс ПДВ або 5% від реалізації без ПДВ. Це нова категорія для фізичних осіб, відповідно, їм доведеться коригувати свою практику, ціни, відносини з юридичними особами, особливо тим, хто веде комбіновану діяльність.

Приклад – магазинчик продає добрива як громадянам, так і господарствам – юридичним особам на загальній системі оподаткування. До 01.01.2011 такі підприємці сплачувати 200 гривень на місяць, не ведучи докладного обліку. Тепер для них постає питання, як поєднати торгівлю з громадянами і торгівлю з юридичними особами. Я думаю, що найпростішим способом буде розділення такого бізнесу на двох підприємців – фізичних осіб. Один працюватиме з громадянами і оподатковуватиметься за 2-ою категорією і вестиме облік підсумком за день, другий – продаватиме добрива господарствам і оподатковуватиметься за 3-ою категорією. В такий спосіб буде максимально використано всі позитивні риси другої та третьої форм спрощеної системи оподаткування.

Звідси мій прогноз, що перші півроку застосування спрощеної системи в новому форматі, швидше за все, не тільки не скоротиться, а навіть збільшиться кількість як зареєстрованих підприємців, так і платників єдиного податку. Але це збільшення буде штучним як наслідок розділення бізнесу задля поєднання двох форм оподаткування.

І безумовно буде багато непорозумінь, особливо для третьої категорії спрощенців. Адже для перших двох категорій практика застосування буде тією, що і попередні десять років. Для третьої категорії умови роботи як самих підприємців, так і податкових органів будуть новими. Тож найближчим часом ми пропонуватимемо подовжити мораторій на податкові перевірки спрощенців, принаймні на півроку. Для того, щоб і бізнес опанував нові засади, і податкова без ажіотажу не ганялася за дрібними помилками і не скасовувала свідоцтва про сплату єдиного податку.

А це, до речі, ще один ризик – анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Відтепер свідоцтво є безстроковим. Раніше, нагадаю, воно видавалося щорічно, і раз на рік податкова могла відмовити у видачі свідоцтва на підставі наприклад, наявності податкових боргів. Тепер на підставі боргів або виявлення виду діяльності, який заборонений на спрощеній системі оподаткування, свідоцтво може бути анульовано. Для того, щоб ця норма застосовувалась належним чином і нею не зловживали, мораторій на перевірки безумовно потрібний, щонайменше на півроку, щоб формалізувати ознаки, яким чином податкова з’ясовуватиме наявність забороненої діяльності тощо. Я не радила б владі розв’язувати зараз війну в секторі малого підприємництва.

Таким чином, у зв’язку з прийняттям нової версії спрощеної системи можна констатувати, що півкроку зроблено, але ще є над чим працювати підприємцям, передусім, із місцевими радами для встановлення реальних, а не завищених ставок єдиного податку. Є також необхідність тиснути на владу задля встановлення мораторію на проведення перевірок і зміни меж ставки єдиного податку для перших двох категорій і вираження їх не у відсотках від мінімальної заробітної плати, а в гривнях. Такими є завдання на найближчий час.

Ксенія Ляпіна,
економіст, юрист. сфера інтересів – розвиток малого підприємництва та регуляторна політика
Джерело